Іноді ловлю себе на дивній думці: ми залишаємо після себе купу цифрового сміття, але майже не залишаємо сенсу. Фотки без контексту, повідомлення без інтонації, відео без настрою. Наче хтось збирає уламки життя, але не знає, як їх скласти докупи.

Мені цікавіша інша логіка - не зберігати речі, а фіксувати хід. Дрібні звички, повторювані рішення, темп дій, те, що людина робить автоматично і навіть не помічає. Саме з цього складається характер, а не з окремих файлів.

У цьому сенсі @Vanarchain виглядає як інструмент для такого «живого сліду». Майже безкоштовні операції дозволяють записувати не події, а процеси. З часом це вже не набір даних, а послідовна історія присутності.
$VANRY тут радше одиниця обліку участі, ніж фінансовий символ.

Можливо, #Vanar у підсумку навчиться зберігати не пам’ять про людину, а саму логіку її поведінки. І це відчувається набагато ближче до реальності, ніж черговий архів.